Зустріч музейних протестувальників з Заступником Міністра культури Т. Г. Коханом

19.10.12
15.00

Діють:
Замміністра Кохан (К), заступник директора департаменту охорони культурної спадщини    Гусак (Г), начальник відділу кадрів Мінкульту Наталія Ярославівна (НЯ);
Громадськість: Лариса Венедіктова (ЛВ), Мар’яна Матвейчук (ММ);
Музейники: Світлана Цуркан (СЦ), Дарина Якимова (ДЯ), Максим Кравчук (МК), Анна Коновалова (АК), члени колективу (ЧК), голоси коллективу (ГК);
Адміністрація НХМУ: Главбух Ірина Плахетко (ІП), заступник генерального директора з економічних питань Сергій Авдошин (A)

К – Шановні, хто мене не знає, я представляю – заступник міністра культури Кохан Тимофій Григорович,  Андрій Іванович Гусак, заступник директора департаменту охорони культурної спадщини, начальник відділу кадрів Наталія Ярославівна (нерозбірливо).
Давайте так, я скажу те, що я думаю, а потім ви мені скажите, що ви з цього приводу думаєте. Ситуацію ми не будемо спрощувати , яка в Музеї – це однозначно. Якщо ви не знаєте, то розповідаю, що було в п’ятницю минулу засідання Комісії, яку я очолював, хоч безпосередньо я не веду музейну справу, але враховуючи там скажімо такі давні стосунки з вашим Музеєм, визначили мене. Засідання я не буду переповідати всю історію проведення засідання, ви всі знаєте скільки людей подавалось, скільки людей знімали кандидатуру, які члени комісії, хто був. Комісія засідала десь понад дві години і в принципі розділились по двох кандидатурах думки – одні за пані Литвинець, другі за пані Міронову. Ще була група людей, які проти такого голосування і що вони не вважають за доцільне взагалі розглядати ці кандидатури, які були представлені.
Ситуація звичайно не проста, ситуація неординарна, бо це Національний художній музей і тут дійсно треба бути надзвичайно обережним, надзвичайно виваженим. Оскільки, ця Комісія, вона все рівно носить рекомендаційний характер, тобто було прийнято таке рішення, що все-ж таки кандидатура директора буде визначена після зустрічі великої Музейної ради, буде визначатись особисто Міністр. Це як би отака історія.
Є проблема, проблема – в чому вона полягає? що, в принципі ми всі – ну, тут в основному молодь – а ми, старші люди, ми знаємо що було таке “нет ничего более долгого чем и.о.” – це ще за радянських часів. Значить, це теж є проблема, що досі Музей не має, скажімо так, офіційного очільника – там подобається, не подобається, це трошки інше – але Музей немає офіційного очільника. Це пов’язано було теж з багатьма причинами, були там судові позиви колишнього директора, вони розглядались, не розглядались, було на Комісії прийняте рішення, що доки не буде остаточного судового рішення, ми не маємо морального права призначати людину, а потім як? якщо повернуть Анатолія Івановича, як це буде? Я думаю, що такі з точки зору ситуації вам дії Міністерства зрозумілі. І ось всі чекали цієї Комісії, що ось вона прийме остаточне рішення і все. Так не трапилось.
Я думаю – це моя особиста думка – що рішення буде прийнято найближчим часом. Що таке «найближчий час»? Всі думають, от зараз до виборів, чи після виборів, мені тяжко сказати чітко день, але я думаю що це буде протягом тижня. Чому? Тому що, я сьогодні зайшов – я конєчно вам дякую за делікатность в цих протестах – ну, особисто моя думка, що жодного разу Міністерство не відмовляло в зустрічі, я готовий завжди зустрітися…

АК – До цього питання. Ми домовлялися з паном Міністром. Можна задати питання – де пан Міністр?

К –  Я розумію. Значить у пана Міністра, ну теж – він людина, яка не залежить від себе, є якісь речі, і він сказав «Тимофій Григорович, я вас прошу від мого імені побудьте…» Це ж не те, що я вас зараз заспокою на два тижні і воно буде так. Ні, я думаю, що зустріч буде з Міністром найближчими днями – понеділок, вівторок. Буде прийняте рішення. Я вас просто прошу, я вас особисто – ви всі дорослі люди, ви всі це робите на робочому місці… Ну, це Національний музей. Міністерство культури певних звинувачень, які можуть бути в нашу адресу, не знімає. Але приходять люди, ну якось воно щось… не те. Все рівно, якщо вам не сподобається призначення, ви будете робити те, що ви вважаєте за потрібне. Ну поки немає, ми почули, листи є, позиція частини колективу нам зрозуміла. Ну, просто мені здається, що… так от, в мене особисте таке прохання, поки – ми знаємо, що ви протестуєте, це ваше право, я, можливо там можу поділяти або можу не поділяти – але просто мені здається, що воно якось… в Національному музеї… якби ніхто не знав, і от сказали: «та, тут робіть собі що хочете, ми тут самі будемо робити.»
Питання дуже складне. Воно дійсно дуже складне. Тому й пошук кандидатури дуже складний. Така ситуація. Буде найближчим часом Музейна рада. Міністр зустрінеться. Він, наскільки я його знаю, він ніколи не тікав від проблем. Те, що воно тягнеться, ну в нас же ж теж є там ходокі і інші, які кажуть, давайте, поки всі судові закінчаться, бо можливо колишнього директора поновлять по суду, ну що ж ми будемо людину призначати… Ми теж йшли назустріч. Це була позиція Академії Мистецтв. Ну тут же ж, це творчі люди, це ж не можна так, ну чиновника звільнили сьогодні – подобається комусь це, не подобається – це інша справа.
Тут просто, от в мене таке особисте прохання, але це ніяким чином не це саме – зачекайте ще тиждень, може три дні.

ЛВ – А ще не призначена дата зустрічі Музейної ради?

К – Дата зустрічі? я не можу вам сказати. Дата зустрічі реально вона може бути призначена після понеділка десь пообіді. Бо в понеділок вранці Кабмін, всім виписуються наряди і Міністр буде знати. Принаймні наскільки мені відомо, він сьогодні має від’їжджати у відрядження в Кіровоград. В понеділок він буде. На наступному тижні, я думаю, або буде прийняте рішення, або Міністр збере ініціативну групу, усіх, я буду, ну вже я вам мабуть осточортів, ну буде Міністр…

ЛВ – «Або буде прийняте рішення» – це означає, що Міністр може прийняти його без Музейної ради?

К – Нє, нє нє, питання буде обговорюватись на Музейні раді, буде.

АК – Тобто ви сказали, що буде Музейна рада, і після неї, Міністр приймає рішення…

К – Думаю, думаю, що так воно й буде.

АК – …все ж таке, остаточне рішення приймає сам Міністр…

К – Тільки сам Міністр, да.

АК – Тому питання про зустріч саме з ним. Оскільки це він приймає рішення.

К – Ну, давайте так. Я буду з ним в понеділок говорити. Всі ж мої телефони є. Подзвоніть мені хтось, я вам скажу. Є помічник Міністра – Сливка Геннадій Романович. Єсть Андрій. Це ж не питання. Міністр не сховається.

ЛВ – Скажіть будь ласка…

ІП – Простите, а вы член коллектива?

ЛВ – Ні, я представник громадськості.

К – Ну, громадськість, хай громадськість теж буде, вони теж в музей ходять. Кажіть, давайте!

ЛВ – Скажіть, а чому не приймають особисто громадян в Міністерстві?

К – Ну, я от не знаю, хто не приймає особисто громадян в Міністерстві?

ММ – Мене відмовились прийняти…

К – Хто вас відмовився прийняти?

ММ – …в приймальні міністра. Я приходила до пана Гусака, хотіла йому задати пару питань, він сказав що він не займається питаннями музеїв.

Г – Коли?

ММ – У вівторок о другій годині; спочатку ви сказали, щоб я записалася до вас на прийом; прийшла, ви запитали, хто я – я представилась, сказала що я Матвейчук Мар’яна – представник громадськості, культуролог, це точно! ви попросили мене вимкнути диктофон і сказали, що питання музеїв до вас не відноситься.

К – Ну, давайте так, я буду цю історію доповідати керівництву я думаю що, можливо Андрій Іванович щось не дочули, чи може ви його не дочули…, но є чітки посадові обов’язки які висять на сайті міністерстві Культури – хто за шо відповідає. Я ж вам кажу: я от не відповідаю точно за музейні ці самі, але я з вами зустрічаюсь, я до вас прихожу, бо мені, чесно кажучи, не все рівно – буде хто? – я не буду зараз казати про які кандидатури свою думку, бо я чиновник в даному випадку, який не приймає в цьому випадку рішення, але… ну чому з міністром не зустрілись? ну давайте теж об’єктивно – ну в нього є хай мало ну там заступників, є директори департаментів, які теж ведуть це питання ну фізично є час у нього є виписаний час коли він формально має зустрітись…

ММ та ЛВ – Але він не зустрічається!

К – Люди добрі, ну по-перше мені складно говорити за міністра але повірте якщо він буде ну майже з усіма зустрічатись, хто… ну от він зустрічається з головами творчих спілок ну є же ж якась консолідована думка

ЛВ – Якщо на сайті написано… це офіційний сайт?

К – Це офіційний сайт, так.

ЛВ – Якщо на сайті написано «прийом громадян», це не професійні спілки, це про громадян.

К – Нє-нє-нє, бувають форс-мажорні ситуації, цей план пишеться на початку року, людина може захворіти, людина може поїхати у відрядження – є заступники.

ЛВ – Але ми намагалися записатися на прийом влітку ще, з літа і дотепер.

К – Це я проведу таку роботу з службою міністра але я можу сказати: коли колектив хотів зустрітись – зі мною завжди зустрічались.

ЛВ – Але окрім колективу є ще громадськість, як це не дивно, це мабуть дивно дуже для міністерства.

К – Є заступник, який веде питання, є директор департаменту, є його заступник, ну в кінці кінців це питання можна зараз погодити і визначити час коли пан Гусак зможе зустрітись. По роботі міністра я буду сьогодні говорити його помічнику, що є проблема на якій було наголошено, будемо дивитися щоби її було виправлено. Але, давайте так, ну якщо кожний буде: давайте сьогодні я, післязавтра … – ну це вже буде якийсь безлад. Значить є вимога, не питання, зустрітися з міністром – до засідання цієї ради чи після засідання ради чи під час засідання ради – хорошо, я буду міністру доповідати про бажання таке зустрітись.

ЧК – Ну знову ж таки ви не знаєте – буде ця зустріч, не буде?

К – Я не можу сказати, коли вона буде. Але наскільки я пам’ятаю за свою трирічну роботу з міністром – він в принципі ніколи не ховався від розмов.

МК – Ви ж розумієте, наскільки беззмістовна на даний момент оця розмова – ви намагаєтесь заспокоїти людей і люди вам пояснюють: ми нервуємось тільки по тій причині що нема ясності а (ви кажете) ясності нема.

К – Нє, ну як ясності нема? Директора немає! Міністр найближчим часом визначить директора, все! Про шо…

МК – Термін найближчого часу це може бути три дні а може бути три тижні.

К – Три тижні це точно не буде, я думаю що протягом…

МК – А звідки ви знаєте?

К – Ну, знаєте коли 20 років працюєш в системі то уже трошки… ви ж теж знаєте, що коли у вас, там, плями на стелі, то десь через тиждень почне капати, правильно?

МК – Це ж не просто якась (нерозбірливо), раз колектив аж дійшов до того що почав … (нерозбірливо) про протест…

К (перебиває) – От тому я сюди приїхав з вами переговорити, взяти на себе певну відповідальність, про те, що я розумію цю проблему, я буду дуже серйозно доповідати і міністру, буду просити міністра, у вас в свою чергу…

АК – А ви можете гарантувати зустріч колектива з міністром?

К – Що?

АК – Гарантувати хтось може зустріч колектива з міністром до прийняття рішення?

К (пауза, потім сміється) – Я, давайте так, я максимально зроблю все, щоб потім уникнути якихось проблем, я ж не хочу щоб були проблеми; тому мені легше наперед знати думку колективу а потім почнеться, буде друга група колективу, це ж теж є питання – ми ж були з вами, зустрічались, коли отак ви сиділи одна з того боку одна з того.

АК – Зараз питання не стоїть по будь-яких прізвищах, зараз питання тільки по прізвищу Міронової Тетяни Володимирівни, все.

К – Понял вас. Цю позицію…

АК – І це позиція всього колективу

К – …я буду доповідати міністру. Шановні, я вас почув.

СЦ – Ми також зрозуміли, ну, зрозуміла позиція міністерства, щоб якось все було тихіше, але ми хотіли б зазначити …

К (перебиває) – Ну, тихіше це вже таке, я вам скажу що тим хто пам’ятає майдан вже тихіше воно не це саме – ну шо тихіше? – є позиція людей, вони свою позицію мають право висловлювати? Мають…

СЦ (перебиває) – Я хотіла сказати, що ми будемо продовжувати нашу акцію протесту, доки не буде прийняте рішення, яке влаштує колектив.

К (пауза) – Так, тобто до зустрічі з міністром ви не хочете взяти тайм-аут…

ГК – Ні. Ми не беремо тайм-аут. Який резон нам його брати?

К – Я просив вас…

ДЯ – …до звільнення Міронової Тетяни Володимирівни.

К – Хорошо, я передам міністру.

А – Тимофій Григорович, я хочу, щоб ви передали теж що це думка не всього трудового колективу…

ГК – Але більшості! Переважної більшості!**

К – Дівчата, заспокойтеся.

А – Я можу висловити свою думку? Я її висловлював на робітничих зборах, які у нас були проведені, про те що… казав про те що чудовий колектив, все гарно, але треба працювати нам в полі такому, яке є сьогодні – тому, це думка окремих членів трудового колективу, я так би сказав, не всього трудового колективу.

ГК – У нас сто вісімнадцять осіб. Реально сто три.

А – Тому при прийнятті рішення я прошу вас враховувати думки і інших фахівців, які працюють в колективі.

Кілька секунд всі говорять разом.

К – От-от-от-от, бачите, ми вже з вами тихенько виходим на цей самий. Значить, скільки ви кажете – 118 осіб?

МК – Сто три реальні людини. Не ставки а людини.

К – Коли у вас вихідний день в музеї?

МК – В середу всі будуть точно.

А – Дивіться, у нас був визначений день – перша п’ятниця місяця, коли ми проводимо збори трудового колективу.

К – Ну перша п’ятниця, до першої п’ятниці ще чекати…

А – Ще є час, тому…

Всі члени колективу сміються. Говорять всі разом.

А – Я кажу, що була визначена дата проведення регулярних зборів.

К – Ну тут ситуація що можуть бути і нерегулярні збори. Я вас зрозумів, я думаю, що найкращим шляхом буде такий – якщо міністру не вдасться зустрітись з кимось одним представником, будемо ініціювати збори всього колективу шляхом, я знаю…, відкритого, закритого голосування… ну так, можливо – щоб почути позицію всіх, я не проти.

ЛВ – А скажіть будь ласка, а позицію громадськості чує міністерство чи ні?

К – Ну ви можете її висловити, звичайно, но я не думаю що це (показує на костюм ЛВ)  найкраща форма такого висловлення, чесно скажу.

ЛВ – Це вулична форма.

К – Ну раді бога, вам хочеться так – в нас вільна країна, кожен робить те, що він вважає за потрібне.

ЛВ – Ні, я кажу, чи відома в міністерстві позиція громадськості…

К (перебиває) – А яка позиція громадськості?

ЛВ – …яка викладена в листах, в зверненнях?

К – Я це питання не веду.

ЛВ – А хто веде?

К – В нас є заступник…

ЛВ – Як його фамілія?

К – Ми вийшли уже на те, що має міністр прийняти остаточне рішення

ЛВ та ММ – Так, але – як фамілія того заступника?

К (говорить дуже нечітко) – Губін Олексан Олексанна

ММ – Губіна Олександра?

К – Уже тут – той заступник чи той – це не грає ролі; є позиція ваша – є розуміння в міністерстві вашої позиції. Найближчим часом буде в міністерстві прийняте рішення. Протягом тижня, я так думаю.

ЛВ – Ви зараз до колектива звертаєтесь, а мені цікаво чи знає міністерство позицію громадськості?

К – Значить, якщо ви направили лист, то міністерство її звичайно знає. І відповідь ви отримаєте, такого бути не може, щоб у нас не відповіли на лист, тим більше звернення громадян. Ви знаєте, що це порушення статті закону.

ЛВ – Звернення громадян було, яке пройшло через Громадську раду, при тому голова цієї  Громадської ради голосував проти громадськості на цій комісії. Це таке у нас буває, знаєте?

К – Ну це його власна… ну вибачте, ми ж не можемо диктувати людям, хто буде як голосувати, навіть шановна громадськість.

ЛВ – Так, але він представляв Громадську раду у цій комісії…

К – Що я можу вам сказати? Така була у нього позиція.

ЛВ – Ні нічого, це просто приклад.

К – Так, до чого ми домовилися? Перше, ви хочете найближчими днями щоб міністр зустрівся або…

МК – Не або а з колективом.

К – З усім колективом?

ГК та ЛВ – За участі громадськості.

СЦ – За участі громадськості і це не може бути понеділок і вівторок.

К – В понеділок це не може бути точно, а це вже буде залежати від того, як хоче, е-е зможе міністр. Так це перше, й друге – збори будуть присвячені тільки одному питанню… що звільнити пані…

ДЯ – Міронову

К – Тетяну Міронову. Так, ну власне все.

АК – А яким чином ми дізнаємося, що ось назначені збори на такий-то час?

К – Ось (показує на Гусака, той киває). От тепер він вже точно нікуди…

АК – А через кого?

К – Дайте хтось телефон, от є заступник директора, є директор виконуючий обов’язки… це буде ця інформація… значить, єдине що я не можу говорити що з усіма він зустрінеться…
Говорять всі разом

К – Ну, люди добрі, ви ж будете це знати протягом десяти хвилин. Ми ж не в якомусь… цьому саме.

АК – Ми б хотіли, щоби інформація все ж таки дійшла…

К – Офіційно буде лист направлений, ну це ж не ігри, ми ж не в якомусь приватному підприємстві. Якщо це б було приватне підприємство інша була би абсолютно розмова. Це Національний художній музей. Ну ми ж не граємося, чи як ви думаєте?

ЧК –  У нас нажаль якраз як у приватній галереї зараз розмови ведуться.

К – Рішення буде прийнято в першу чергу на користь Музею. Ось так, хорошо? А ці ви не хочете зупиняти. Ну, не зупиняйте.

ЧК – А нас тільки після цього і почули і побачили. На нас не реагували вже дуже багато часу.

К – Уже була ж реакція. Я просто для вас.

МК – Ні, ми чекали реакцію Міністра, його побачити і з ним безпосередньо обсудити. А з вами подаєш питання, а ви ж не можете дати відповідь. Ви кажете все одно вирішує питання він.

К –  Міністр вирішує це питання. Все.

МК – Тобто реакції ми ще не дочекались. Ми просто бачили, ви – дуже приємний чоловік. Цікаво послухати – але результат?

К – Спасибі. Рішення буде прийнято найближчим часом.

ЧК – Ну тоді, я так розумію, що ця акція буде якраз до того часу і діяти.

К – Ну, дивіться.

ЛВ – А можна ще одне питання. На Громадській раді були проголосовані такі рекомендації до Міністерства: опублікувати всі програми кандидатів – це було давно – і опублікувати протоколи цієї Комісії…

К – Ну протоколи цієї Комісії – це наше право, це рекомендація, а програми – будь ласка. В чому проблема?

ММ – Їх не опублікували.

К – Немає?

ММ – Ні, не опубліковано.

К – Я вибачаюсь. Я прослідкую, щоб всі були програми всі, їх три! програми.

ЛВ – А ще можна якось почути може там завтра, чи колись, коли буде зібрана Музейна рада?

К –  Ні, чекайте. Ми щось дуже багато хочемо – і зустріч всього колективу з Музеєм, і Музейну раду, і все. А якщо Міністр завтра прийме рішення по директору? Про що буде мова йти?

ЛВ – Ви ж сказали, що цього не може бути.

ЧК – Ви сказали, що він не прийме.

К – А може він прийме.

ЛВ – Ні, ні! Ви сказали, що це не можливо!

К – Ми домовились таким чином – чекайте – що рішення приймає Міністр. Він може прийняти рішення після наради з Музейною радою, а може й прийняти сам – це його право.

ММ – А нащо тоді Музейна рада взагалі існує?

К – Вона теж існує як дорадчий орган. Люди добрі, всю відповідальність бере…

ЧК – А Міністр в інтерв’ю в газеті Коммерсант сказав, що тільки після Музейної ради.

К – Бачите, ви мене питаєте, краще мене знаєте, що сказав Міністр.
Так що, люди добрі, я думаю, що протягом тижня всі наші проблеми чи тільки почнуться чи закінчаться. Ви собі продовжуйте те, що ви хочете. Я вас … працюйте.

Епілог

Кілька секунд говорять всі разом.

НЯ – …[про те, щоби] на сайті були опубліковані програми кандидатів…справа в тому, що комісія ж припинила свою діяльність? – припинила, справа в тому, що там дуже великий об’єм і наш сайт… фізично не витримає цього об’єму…

ЛВ – Справа в тому, що це мало бути зроблено влітку!

К – Ну, це як – мало бути!? Це таке питання… я вам скажу, що всі матеріали…

НЯ – Всі матеріали лежали, і ніхто… доступ був вільний до них, можна було прийти і подивитись.

ММ – Куди прийти?

НЯ – В міністерство культури

ММ – А туди пустять? Туди навіть на прийом не пускають…

К – Все! Шановні, до побачення!

**Протестувальники зібрали більше 60 підписів членів колективу НХМУ, в якому реально налічується 103 особи, тобто 60 відсотків протестує, а це уже впевнена більшість, а не «частина працівників».

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: